Імплементація Угоди про асоціацію – безперервний, динамічний процес, який суттєво залежить від зовнішніх обставин. Кожен виклик, який постає перед країнами-членами ЄС, у значній мірі позначається на формі, контексті, інтерпретації та процесі реалізації політик.
Нещодавно відбулись дві важливі події, які вплинули на вже розроблений порядок денний імплементації Угоди про асоціацію – референдум щодо членства Великої Британії в Європейському Союзі (BREXIT), а також референдум у Нідерландах щодо ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС). Більш того, ситуація на сході України підняла питання щодо особливостей імплементації Угоди про асоціацію, включно з Поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі (ПВЗВТ) у нових умовах.
www.twitter.com/association4U
Щоб з’ясувати відповіді на ці питання, Проект, що фінансується ЄС, «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію – Association4U» виступив разом із Центром імені Жана Моне з європейських студій (який працює в межах Національного університету «Києво-Могилянська Академія», НаУКМА), співорганізатором міжнародного науково-практичного семінару «Набрання чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Перші висновки та виклики на майбутнє».
З огляду на важливість піднятих питань, експерти проекту Association4U та НаУКМА вирішили використати інноваційний підхід – зібрати визнаних експертів із Бельгії, Великобританії, Німеччини, урядових організацій, посадових осіб, юридичних та галузевих експертів, науковців та студентів а одному місці за допомогою за допомогою прямої відеоконференції.
Як зазначив проф. Роман Петров, «залучення до обговорення різних, але у той самий час взаємозалежний, аудиторій дуже важливе, оскільки допомагає виховати нове покоління службовців та експертів». У свою чергу Цезар Херма, ключовий експерт Проекту Association4U з питань наближення та перекладу законодавства, зазначив, що мета міжнародного семінару – створити спільний простір для «практиків і науковців не лише щоб обговорити важливі питання, а й спільно попрацювати над вирішенням викликів».
Підбадьорені незвичайним форматом заходу близько 50 учасників зібрались 30 січня 2017 року не тільки для того щоб послухати про особливості внутрішньої політики Нідерландів та Сполученого Королівства, а й обговорити правові та економічні аспекти майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Під час огляду поточної ситуації, проф. Р. Петров зазначив, що, незважаючи на численні обговорення Угоди про асоціацію лише незначна кількість експертів розуміє її зміст, оскільки Угода це не статичний документ, а «живий організм».
Семінар був мудро розділений на дві частини: перша була присвячена міжнародним проблемам реалізації AA, а друга — внутрішньому стану гри.
Першу частину семінару відкрив проф. Пітер Ван Елсувеге (Гентський університет, Бельгія), який описав ситуацію навколо референдуму в Нідерландах та його наслідки.
Говорячи про референдум, він зазначив, що після BREXIT Нідерланди, насправді «готові піти на компроміс, щоб зберегти Угоду про асоціацію». Проте, запропоноване рішення — рішення глав держав-членів ЄС, яке не зв’язують обов’язками інституції ЄС та Україну, — не ґрунтувалося на на правових інструментах ЄС. На думку всіх експертів політичні угоди такого роду є частиною практики ЄС і вже використовувалися раніше (наприклад, після негативних результатів референдуму в Ірландії щодо Ніццького договору, роз’яснення Договору про Європейський Созюз щодо прав та обов’язків Великобританії, який ініціював Д. Камерон перед референдумом щодо BREXIT).
Як підкреслив проф. П. Ван Елсувеге, «дана політична угода жодним чином не змінює Угоду про асоціацію, жодних правок у текст вноситься не буде».
Політична угода голів держав-членів ЄС – це швидше продукт «правової творчості держав-членів ЄС, це документ про наміри, який накладає певні зобов’язання на держави щодо тлумачення статей Угоди про асоціацію, але при цьому не змінює сам вихідний текст. Ця політична угода вносить певні роз’яснення, які не були чіткими на момент підписання Угоди про асоціацію. Навіть якщо ця політична угода буде прийнята, вона не змінить змісту Угоди про асоціацію, оскільки це лише інтерпретація. Втім, висновки політичної угоди можуть бути використані Стороною ЄС як джерело тлумачення Угоди про асоціацію», – підсумував проф. П. Ван Елсувеге.
У свою чергу, проф. Адам Лазовський (Вестмінстерський університет, Великобританія), підкреслив, що «цей документ не може вплинути на кінцевий зміст Угоди про асоціацію», що обумовлене статтею 7 рішення Ради ЄС про підписання Угоди про асоціацію та її тимчасове застосування. Проте, зміни до Угоди можуть бути внесені лише відповідно до встановленої судової практики Суду Європейського Союзу.
Говорячи про зміст документу варто відзначити, що під час кампанії з проведення референдуму поширювалися деякі міфи, які вплинули на зміст політичної угоди, а саме:
- ризик того, що голландські солдати могли бути змушені брати участь у збройному конфлікті на сході України;
- непорозуміння щодо можливості додаткової фінансової підтримки Україні Нідерландами в межах Угоди про асоціацію. Варто сказати, що цей пункт не обмежує фінансову підтримку Україні державами-членами ЄС або ЄС в рамках інших проектів і програм.
- не зважаючи на те, що Угода про асоціацію передбачає боротьбу з корупцією, під час кампанії щодо референдуму в Нідерландах транслювалися повідомлення, що Україна занадто корумпована, а тому не варто з нею співпрацювати. Тому, політична угода голів держав-членів ЄС підкреслює важливість боротьби з корупцією.
Обговорюючи вплив BEXIT на імплементацію Угоди про асоціацію, проф. А. Лазовський підкреслив, що вихід Сполученого Королівства з ЄС також призведе до виключення країни з угод ЄС із іншими країнами, таких як Угода про асоціацію між Україною та ЄС.
Наприклад, проф. А. Лазовський зауважив, що, незважаючи на багато проблем і нез’ясовані питання, «допоки в кінцевому результаті не буде прийнято рішення про вихід Сполученого Королівства зі складу ЄС, відносини Сполученого Королівства з іншими державами будуть регулюватися в межах раніше підписаних договорів. Хоча Сполучене Королівство планує проводити переговори до виходу зі складу ЄС, юридична сила таких переговорів може бути поставлена під сумнів. Тим не менше, фокус Сполученого Королівства буде направлений на країнах Співдружності, Китаї, колишніх колоніях і США. Тому якщо переговорні процеси Сполученого Королівства не будуть поставлені під сумнів, Україна має заохотити свої британських партнерів якнайшвидше розпочати переговори».
Ця думка стає ще більш слушною, якщо врахувати зниження обсягу торгівлі між Україною та Сполученим Королівством.
Незважаючи на те, що питання виходу Сполученого Королівства зі складу ЄС ще остаточно не вирішене, кілька нагальних питань мають бути якнайшвидше розглянуті:
- Україна має почати переговорний процес щодо співпраці з Сполученим Королівством ще до BREXIT;
- Україна має бути готовою, що після BREXIT Сполучене Королівство буде виключене з попередньо укладених угод.
Незважаючи на важливі політичні і торговельні аспекти, д-р Штефан Лоренцмейєр (Університет Аугсбурга, Німеччина) звернув увагу на правові особливості територіального застосування Угоди про асоціацію між Україною і ЄС і проблему захисту іноземних інвестицій на окупованих територіях України.
На думку д-ра Ш. Лоренцмейєра, «досі дискутується питання: чи слід застосовувати принцип рухомості договірних кордонів міжнародного права до імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, оскільки досі лишається нез’ясованим чи можна засовувати цей принцип до незаконно змінених договірних кордонів». Д-р Ш. Лоренцмейєр відкидає можливість застосування цього принципу, оскільки, на його думку, це б надавало легітимності зміні державного кордону України.
Оскільки Угода про асоціацію не регулює дану ситуацію, застосування Угоди про асоціацію в цьому випадку має регулюватися відповідно до міжнародного публічного права.
Варто звернути увагу на кілька основоположних питань щодо імплементації Угоди про асоціацію в даному контексті:
- Угода про асоціацію безумовно поширюється на всю міжнародно визнану територію України;
- на громадян та юридичні особи, які обрали російське громадянство або реєстрацію в Російській Федерації, Угода про асоціацію не поширюється;
- дія ПВЗВТ поширюється виключно на товари які вироблені в межах митної зони України;
- ситуація на сході України є більш складною, оскільки там знаходяться підприємства, які сплачують податки в Україні.
Також лишається відкритим питання який правовий режим має поширюватися на територію Криму.
«Досить часто наголошують увагу на тому, що оскільки українська влада не контролює ситуацію в Криму, то можна застосовувати принцип рухомості договірних кордонів. Це пояснюють тим, що відповідно до міжнародного інвестиційного права, якщо правовий режим України не може бути застосований, то має застосовуватися правовий режим Російської Федерації для захисту раніше зроблених інвестицій», – підкреслив д-р Ш. Лоренцмейєр.
У той же час, Данило Білак, головний інвестиційний радник прем’єр-міністра України і директор Офісу із залучення інвестицій, влучно зазначив, що «цей підхід не може бути використаний для вирішення питання з новими інвестиційними проектами, оскільки нові інвестиції в Крим неможливі у зв’язку з міжнародними санкціями. Деякі інвестори застосовують статті щодо форс-мажорних обставин для захисту інвестицій. Проблема вибору застосування правого режиму найбільш суттєва для інвесторів, які зробили інвестиції до незаконної анексії Криму Російською Федерацією. Для вирішення спірних питань компанії мають звертатися до Міжнародної торгової палати та міжнародно-правового регулювання».
Д-р. Зоряна Макаруха, начальник Управління Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, підкреслила, що «Україна розглядає європейську інтеграцію як можливість для змін, розвитку як європейська країна. Угода про асоціацію – це інструмент, який може допомогти нам розвивати країну нашим власними силами».
Для України дуже важливо, що, незважаючи на очікування ратифікації Угоди про асоціацію, де-факто, вона вже застосовується в повній мірі.
За словами д-ра З. Макарухи, «найбільший виклик для України пов’язаний з інституційною спроможністю публічного адміністрування імплементувати Угоду про асоціацію. Але цей виклик лише частина більшої проблеми – реформи державної служби. Саме тому ми цінуємо підтримку Проекту Association4U, який став мережевою платформою для дискусій науковців (як старших, так і молодших), державних службовців і фахівців-практиків. Завдяки Проекту ми знаємо до кого звернутися, коли ми відчуваємо потребу в допомозі. Таким чином, ми забезпечуємо синергію, яка допомагає нам імлементувати Угоду про асоціацію».
Тим не менше все ще лишається потреба в розвитку мережі експертів у рамках Проекту Association4U для продовження імплементації Угоди про асоціацію та заохочувати їх переходити на державну службу для швидшої реалізації реформи державної служби.
Д-р З. Макаруха також проінформувала, що Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції розробляє та невдовзі представить новий сервіс –сучасне IT-рішення – моніторингу імплементації Угоди про асоціацію для підвищення ефективності комунікації між центральними органами виконавчої влади, фахівцями і громадськістю.
Джерело: Association4U
